Комунальний заклад "Харківський ліцей № 164 Харківської міської ради"

 





 

Портал Академії

             



Першокласників

 

 

 

 

 Корисні псилання :

 https://nus.org.ua/articles/adaptatsiya-do-shkoly-yak-dopomogty-pershachkam-pyatyklasnykam-i-ne-tilky-vpevneno-pochaty-navchannya/

 

Корисні матеріали для адаптації учнів до навчання

 

 

Початок навчання у школі – стрес для дитини, один з найбільш відповідальних моментів у житті. А заклад освіти – новий величезний світ, до якого треба звикнути. Звикнути до школи не так просто, адже мова йде не лише про новий режим, обов'язки та плани, а й про розширення меж спілкування, нові стосунки, неочікувані життєві ситуації, незвичні емоції. Статистика говорить, що тільки 50% дітей встигають адаптуватися до нових умов протягом півроку. Тому адаптації першокласників в умовах НУШ приділяється окрема увага. 

Загалом проблеми, які можуть виникнути під час адаптації першокласників до школи можна умовно поділити на три групи:

  • психологічну – звикання до нових вимог;
  • біологічну – звикання до нового режиму;
  • соціальну – входження до учнівського колективу.

Що ж має зробити вчитель для того, що адаптаційний період першокласників НУШ пройшов успішно?

  1. Перш за все – дбати про інтереси дитини, сприймати її як рівноправного партнера.
  2. Створити сприятливий психологічний клімат у класі.
  3. Створювати атмосферу успіху.
  4. Допомогти дитині усвідомити себе як особистість, розвивати адекватну самооцінку.
  5. Розвивати мотивацію учня.
  6. Розвивати важливі психологічні якості: ініціативність, працездатність, самодисципліну, відповідальність, вміння розподіляти свій час. 
  7. За необхідності проводити корекційну роботу (звісно, спільно зі психологом), психологічні хвилинки.
  8. Забезпечити простір для виявлення здібностей дитини: художніх, творчих, інтелектуальних, спортивних тощо.
  9. Здійснення психологічної підтримки, особливо у випадку вираженої дезадаптації. 
  10. Забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини.

Також учителям НУШ рекомендують акцентувати увагу на успіхах дитини, ніколи не вдаватися до групової критики, порівнювати результати роботи тільки з попередніми роботами учня, використовувати наочність та ігрові методи навчання. І головне – завжди проводити заняття з позитивними емоціями. 

Звісно, велику роль у тому, як швидко дитина звикне до школи, відіграють і батьки. Втім, вони далеко не завжди точно знають, як варто діяти. У такому разі вчителю варто з самого початку, ще на перших зборах, звернути увагу батьків на проблеми, які можуть виникнути у майбутньому. Також додатково варто розробити пам'ятку, до якої батьки можуть звертатися у складних ситуаціях.;

  1. Пояснити дитині, для чого вона має ходити у школу, розповідати про неї.
  2. Встановити режим дня.
  3. Розказати дитині, що вона завжди може звернутися до вчителя з запитанням.
  4. Пояснити, що у школі існують правила, яким варто слідувати.
  5. Сформувати правильну самооцінку.
  6. Розвивати комунікабельність.
  7. Розвивати та підтримувати бажання вчитися.
  8. Слухати дитину, давати поради.
  9. Взаємодіяти зі вчителем та психологом.

 

 

Працюючи з дітьми скористайтеся такими порадами:

 

1. Діти навчаються життю у життя.

2. Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

  1. Якщо дитина живе в атмосфері ворожості - вона вчиться агре­сивності.
  2. Якщо дитину висміюють - вона стає замкненою.
  3. Якщо дитині постійно докоряють - вона вчиться жити з почуттям   провини.
  4. Якщо дитину підбадьорювати — вона вчиться вірити у себе.
  5. Якщо дитину хвалити — вона вчиться бути вдячною.
  6. Якщо дитину підтримувати — вона вчиться вірити у себе.
  7. Якщо дитина живе в атмосфері доброзичливості — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 

Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переживання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.
Порівнюйте роботу з учнями, а не з роботами інших.
Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», “ніколи”.
Хваліть учня за найменші досягнення.
Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.
Створюйте ситуації успіху.
Зменшуйте кількість заперечних слів та речень.
Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють           тривожність. Краще обєднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.
Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.
Давайте учням можливість виплескувати енергію.
Надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність почутого.
Підвищуйте навчальну мотивацію, знімайте тривожність та інші невротичні комплекси, пов’язані з періодом адаптації, за допомогою вправ на перевтілення.
Розвивайте почуття впевненості, навички колективної діяльності, формуйте почуття відповідальності за прийняття рішень.