Комунальний заклад "Харківський ліцей № 164 Харківської міської ради"

 





 

Портал Академії

             



Кібербулінг: поради батькам

 

Кібербулінг: як протистояти

 

 

 

 

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це відносно нова форма агресії, що трапляється в інтернеті. Нападник використовує соціальні мережі, електронну пошту, месенджери та інші засоби спілкування, щоб дошкулити, нашкодити та принизити людину.

 

 

Першою жертвою кібербулінгу став американський підліток на ім’я Гіслан Раза. У 2002 році хлопець зняв відео за власної участі: відтворив сцену фільму «Зоряні війни», де замінив відомий меч бейсбольною битою. Ролик потрапив до рук однокласників Гіслана, які без його відома виклали відео в інтернет. Творіння підлітка переглянули мільйони користувачів. Тоді хлопця почали дражнити та називати «дитиною зоряних війн». Це вплинуло на його стосунки з однолітками та нашкодило психіці.

 

У цьому й полягає небезпека інтернет-мобінгу: те, що відбувається у віртуальному світі, може «переростати» у реальні фізичні знущання. В інших випадках можливості інтернету дозволяють агресору весь час діяти анонімно.

 

Види кібербулінгу
  1. Флеймінг – невеликі емоційні та жорстокі репліки, які агресор надсилає жертві переважно на «публіці»: на форумах або у чатах. Улюблений інструмент знущання так званих «тролів».
  2. Нападки – це регулярні образливі висловлювання провокатора, які виснажують жертву. Найчастіше можна спостерігати в ігровому товаристві – у чатах онлайн ігор.
  3. Наклеп – провокатор поширює неправдиву та принизливу інформацію про свою жертву.
  4. Самозванство – агресор використовує особисту інформацію іншої людини (паролі до облікових записів у соціальних мережах та блогах), щоб від її імені дошкуляти іншим користувачам.
  5. Ошуканство – крадіжка конфіденційних даних задля власних цілей або на замовлення третіх осіб.
  6. Відчуження – демонстративне ігнорування людини: видалення з чатів, груп, додавання до чорного списку друзів тощо.
  7. Кіберпереслідування – найнебезпечніший різновид інтернет-мобінгу. За допомогою інформації, яку жертва викладає у мережу, злодій переслідує її, щоб скоїти напад, побити або зґвалтувати.
  8. Хепіслепінг – фільмування реальних нападів або знущань для публікації в інтернеті. Внаслідок появи хепіслепінгу з’явилося інше поняття – буліцид, що означає загибель жертви внаслідок булінгу.

 

Як кібербулінг впливає на підлітків?

Інтернет-мобінг – підступніший за «традиційний» булінг, бо може ховати справжнє лице нападника. Через анонімність агресора жертві важко дізнатися, переслідує її одна особа або група людей, хлопець або дівчина, старша або молодша за неї людина, знайомі вони чи ні.

Невизначеність може посилювати тривогу, змушує фантазувати про могутність нападника, та, відповідно, про власну беззахисність. Особливо вразливі ті, хто вже має негативний досвід жертви, і ті, хто переживає ізоляцію або непорозуміння серед однолітків або в сім’ї.

Психолог Крістіна Мжельська зазначає, що кібербулінг змінює поведінковий та емоційний стан жертви – може спричиняти агресію та замкнутість, а окрім цього впливає на:

  • погіршення стосунків з батьками;
  • безпричинні сльози та крики – тобто істеричні прояви характеру;
  • погіршення здоров’я – безсоння та постійне занепокоєння як наслідок;
  • спроби суїциду;
  • погіршення навчального процесу: небажання вчитися, суперечки з вчителями тощо.

 

Наслідки інтернет-мобінгу та сам факт знущання в мережі не можна ігнорувати. Насамперед – задля власного здоров’я і життя. А також, щоб унеможливити агресію нападника в майбутньому. Психічне, фізичне, економічне та сексуальне насильство, зокрема в мережі, карається законодавством України. 

 

УВАГА! Батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу треба завжди пам'ятати три важливі речі:

1. Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу).

2. Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу.

3. Повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.

 

Чому діти використовують віртуальну агресію:

 

  • задля реваншу або помсти. Діти, зазнавши нападок у реальному житті, можуть спробувати бути булерами у віртуальному середовищі.
  • щоб розважитись. Діти  не усвідомлюють імовірні негативні наслідки своїх вчинків.
  • для посилення булінгу. Кібербулінг є додатковим засобом посилення жорстокого ставлення до дитини у реальній групі.

Контролювати віртуальне середовище дитини украй важко. Але є певні стратегії, які допоможуть захистити дитину.

 

 

Роздрукуйте, збережіть, поясніть це дитині. 

 

1. Не поспішай

 Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане й відправлене в Інтернет продовжує нести та помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.

 

2. Будуй свою репутацію

  Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

 

3Поважай факти

  Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь-що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи видрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

 

4. Що ігнорувати

  Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

 

 5. Коли ігнорувати не варто

   Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

 

Важливі посилання

 

Як захиститися від кібербулінгу

https://www.unicef.org/ukraine/media/15301/file/Як%20захиститися%20від%20кібербулінгу.pdf